127.0.0.1 в 19:25, 3 июня 2020

2020-06-03T19:25:21Z

Новая страница

{{смехуечки}}
{{плашка|
|height=48
|bgcolor=eef
|bordercolor=66f
|outerbordercolor=66f
|img=Kash.png|60px
|imgwidth=64
|title=Обережно, [[взаимоисключающие параграфы|взаімоісключающі параграфи]]!|
text=В результаті [[Пелевин|злістних постмодерністських літературних опитів]], [[война правок|війни правок]], [[кащенизм|завєтов П‑тра П-тровича Кащенко]], любові к [[1984|тоталітаризму]], набігу [[холивар|священних воїнів]] чи просто по прічінє долбоїбизма, одна частина цієї статі явно противоречіт другій. Вважайте <strike>нас комуняками</strike> це [[фича|фічєй]] і не ламайте мозг в поісках [[42|Істіни]]. [[Истина где-то рядом|Вона десь там. Возможно, що і рядом.]]
|cat=<includeonly>{{#if:{{{nocat|}}}||{{#if:{{NAMESPACE}}|Lurkmore:Плашкоёбство|Взаимоисключающие параграфы}}}}</includeonly>}}<noinclude>
{{Плашка
|height=48
|bgcolor=FEFEDD
|bordercolor=c0c000
|outerbordercolor=c0c000
|img=Eri x Yakumo.jpg
|imgwidth=64
|title=<s>В цю статю необходімоо добавити як можна більше суржика.</s> ЗДІЛАНО! |
|text=Также сюда можна добавити інтересні факти, картінкі та прочіє [[кошер|кошерні]] вєщі.
|cat=Lurkmore:Gimme moar
}}

{{Плашка
|bgcolor=f9f9f9
|bordercolor=ff4348
|outerbordercolor=ff4348
|img=19 md house.jpg
|title=Лікар Хата предупреждає — У вас лурчанка.
|text=Уровєнь [[луркоёб|луркойобства]] в цій статьї прєвишає всі возможні прєдєлы. Треба переписати цю статью повністю чи удалить нахуй, а автору — прописати лєчєбну клізму кип'ятком.
|cat=Lurkmore:Луркоёбство
}}

: '''''Вніманіє! Ця стаття є переводом орігінальної на чістєйший суржик. Орігінал див. [[Суржик|тут]].'''''

{{Q|Він говорив на страшной и неправильной мові — суміш руських и українськіх слів — язику, знайомом жителям Города, бувающим на Подолі, на березі Дніпра, де літом пристань свистить и вертить лебьодками, гдє літом оборвані люди вигружають с барж арбузи…|[[Михаил Булгаков|Микола Булгаків]], [http://www.lib.ru/BULGAKOW/whtguard.txt «Белая гвардия»|«Бєлая гвардєя»]}}
[[Файл:S19.jpg|thumb|right|180px|[[Advice dog|Advice @ Gogol]]]]
'''Суржик''' (укр. рас. ''суржик'') — ідейний антагоніст української мови и [[Боярский язык|канонічного русского языка]]. Внєшнє являє собою змесь первого і другого, по суті — не імєє ніякого отношенія ні к першому, ні ко второму.
Чєловеку [[Москаль|не знакомому с украінскім язиком]] поньять шо таке суржик очень важко. Суржик улавлюється ісключітельно на фонетичному рівні, но ні на письменом.
Вікіпедія утверждаєт, шо суржик — «хлеб или мука из смеси разных видов зерна, например, пшеницы и ржи». [[Британские ученые|Британські лінгвисти]] заявляють, шо «СУРЖик» — '''с'''месь '''у'''краинского, '''р'''усского и '''ж'''аргона.
__TOC__<br clear=both />

== Опрєділєніе ==
Суржик состоїть із т.н «россизмов» (оф. названіє). Виражаясь простим язиком, суржик появляється тоді, коли укр або селюк хочє сойті за [[Свидомость|свидомого]], но, через то, шо українських слів він (укр) не знає чуть більше чим наполовіну, то вставляє в українску мову рускі слова на український манєр, и нєпремєнно с українським акцентом.

Суржик дуже розпространьонний на землях, розположенних біля російско-українскої границі, причьом по обє от неї сторони, приіимуществєнно в сільскої мєстності (болєє того, прігранічная Луганская область чуть болєє, чим полностю говорить на москальском, а сосєдняя Ростовська область показує таке неіллюзорне владеніе суржиком, що братам-українцям, пересекающим граніцу буває важко їх поньять). По своєй суті являєтся дічайшой змесью російського і українського язиків, з іспользованієм слів и правил грамматіки з обох язиків. На суржикє до свого прієзда в Расію говорив ше [[свидомит|свідомый]] [[укр]]ский поет А.П Чехов ([http://news.rambler.ru/Russia/head/5142987/ является таковым с 29.01. 2010 г.]), а названіє пошло ще з начала 19 века. І, при лінгвистичной блізості язиков, смєшеніє проходило швидко і бєзболєзнєнно. Употреблєніе суржика в повседнєвной речі (та в інтернетах) в одінаковой стєпєні понятно украінцам и москалям, но, зачастую визиває баттхьорт і в [[grammar nazi|тих]] і в [[хохлосрач|других]] і може іспользуватись у виді начального наброса. Однієй із причін распространьонності и устойчивості соврємєнного суржика, як такого, можно вважать радянський інтернаціоналізм, з преваліруванієм (що???) россійскої мови, при котором корінне населення України сначала навчалось говорити на українськом, а у школі читати та писати навчали на москальском, впослєдствії (що??) армія і/ілі інстітути тоже трєбовалі руського. Возможно і навпаки: ізначально чєловєк розмовляв по-руськи, ібо іменно на цій мові говорили в його сім'ї, а том, начиная зі школи, йому приходилось учіть «мову». Починая з времьон незалэжності, имєєт мєсто виключно цій варіант — навязується державна мова. Разом з цим, это эквипенисуально (що???): незавісімо від порядка вивчення мов маємо те що маємо". У жанрі суржика творять такі діячі іскусства, як [[Лесь Подервянский]], [[Трап|Андрій «Верка Сердючка» Данилко]], [[Шоу Довгоносиків]] і Тарапунька. Кромє того, опрєдільонний нальот суржиковости несуть в собі гоголівські «Вєчєра на хуторє бліз Діканьки».

== В/На політиці ==
В [[Украина|тій країні]] дєржавним язиком [[ВНЕЗАПНО|ВНЄЗАПНО]] являєтся український. Крім того, українські політики питаються спекулірувать на чуствах націонално-свідомих громадян. Таким образом, українськи політики вимушені говорити на українській. Поскіки немала частина політикума родом з юго-восточно-центральних областей, де в містах преобладає москальский, вони в большинстві говорять на смєсі москальского та українського, состоящій з російских слів, проізносімих на манер суржика. Особо отлічаються: [[Проффесор]], котрий виріс там, де на украінському говорять тіки в некоторих селах і телевизорі, [[Черновецкий|Льоня-космонавт]] і Азіров, которі український вобше неосилили, говорять на ньому тілько ради лулзів, при этом визивая [[butthurt|баттхьорт]] у всьго насілєнія, [[Пасечник]], которий не уміє внятно говорить ні на каком язикє і [[Тимошенко|Юля]], котора говорить по-українськи с ярковираженим [[москаль]]ським акцентом.
{{Videogallery
||W22EXYZKSvo|Азіров в совершенстве владеет сабжем
||44Ci65OVhw0|Кровосиси
||DvkxHnu0BxY|Фанарт}}

== [[Невыносимо отвратительные слова|Нэвиносімо отвратітєльні слова]] ==
{{Q|width=50%|{{укроним|— Ви паплюжите рiдну мову! Таких, як Ви треба вішати на фонарях!|− Вы срамите родной язык! Таких, как Вы нужно вешать на фонарях!}}<br />
{{укроним|— Ну, по-перше, не на «фонарях», а на «ліхтарях», а по-друге...| − Ну, во-первых, не на «фонарях», а на «ліхтарях», а во-вторых...}}|[[Укр]] vs. [[:w:Андриенко, Виктор Николаевич|В. Андрієнко]] по поводу коверкающего рiдну мову [[Шоу Довгоносиків]].}}

Деякі слова розповсюджені благодаря суржику. Так, слово «заместо» використовувалось би гораздо ріже, якби не було середнім між укр. «замiсть» і рус. «вмєсто». То же саме можна сказати про слово «шо», соответствующє рус. «что» і укр. «що». А ше й, слова «шо-то» і «шось», соответствующіє рус. «что-то» и укр. «щось».

Слово «чё» в рускому і «чо» в українскому — звукові сокращенія від «чего» и «чого», соответсвує рус. «почему» і укр. «чому». А вмєсто канонічного «что» в руском язикє (або «що» в українском) «чё» приміняється в [[Гопник|жаргоні]].

Приклади:
сурж. «Чё ты ушёл?» (рус. «Почему ты ушёл?», укр. «Чому ти пiшов?»)
жарг. «Чё те надо?» (рус. «Что тебе нужно?», укр. «Що тобi потрiбно?»)

{{NSFW|title='''Болєє широкий список українізмів в/на русском язике:'''|content=
'''Синтаксические:'''

* Замена практически не употребляемых в украинском языке активных причастий, на словосочетания "такой, что" (или "такой, который"). Такая конструкция встречается в украинских русскоязычных СМИ.
* ''«Скучать за»'' (кем-, чем-либо) вместо нормативного ''«скучать по»'' (кому-, чему-либо).
* ''«Про»'' вместо нормативного ''«о»'', например ''«говорить про что-то»'' вместо ''«говорить о чём-то»''. (С другой стороны, Наше всё употреблял равноправно и тот и другой предлог).
* ''«За»'' в аналогичной ситуации, например ''«поговорить с деканом за сына»''.
* ''«Смеяться с (кого-л.)»'' вместо ''«смеяться над (кем-л.)»''.
* ''«Зво́нит»'' — вместо «''звони́т''». Обусловлено ударением на первый слог в украинском слове «''дзво́нить''» (ед. число 3 лицо).
* ''«На»'' вместо нормативного ''«по»'': ''«как на меня»'' (укр. ''«як на мене»'') вместо ''«как по мне»'' - часто в комментариях русскоязычны украинцев и даже россиян.
* Склонение фамилий, оканчивающихся на ''ко'', например, ''«за [[Ющенко|Ющенка]]»'', ''«за [[Юлия Тимошенко|Тимошенку]]»''. Женские фамилии с окончанием на -о, или согласный, не склоняются, мужские же склоняются (Марії Сеник-Василя Сеника)[http://www.madslinger.com/mova/pravopys-2007/rozdil-4.html].

'''Лексіческіє:'''
* ''«Шо»'' вместо ''«что»''.
* ''«Гривня»'' (название украинской валюты) вместо ''«гривна»''.
* ''«Мова»'' вместо ''«украинский язык»''.
* ''«Помаранчевый»'' (с политической коннотацией) вместо ''«оранжевый»''.
* ''«Незалежность»'' (с отрицательной окраской) вместо ''«независимость»''.
* ''«Козак»'' вместо ''«казак»''.
* ''«Ихний»'' вместо ''«их»'' (притяжательное местоимение).
* ''«[[Заробитчан]]ин»'' — вместо «''трудящийся-мигрантъ''» или германизма «''гастарбайтер''».
* ''«[[Свидомость]]»'' в смысле «украинский национализм»

'''Фонетіческіє:'''
* В русском поэтическом языке XVII-XVIII веков искусственное чтение буквы «ѣ» как «и» (вместо дифтонга «йэ» или, реже, «'э») для достижения консонанса. (ср. совр. разг. «йисть» вместо «есть» в значении «кушать»)
* сближение звуков [и] и [ы] в поэзии XVII—XIX столетий: рифмы ''кудри — пудры'', ''жизни — отчизны''
* передача «H h» «Г г» в таких устоявшихся заимствованиях как «Голливуд», «Голландия», «Гитлер» вместо «Холивуд», «Холландия», «Хитлер», хотя «Хеллоуин» «хоккей». Английское «H h» в украинськом передается гортанным «Г г», которое по произношению совсем не похоже на русское твердое Г (которому соответствует Ґ, но употребляется преймущественно в словах иностранного происхождения).
'''Исторические украинизмы, освоенные русским языком:'''
* изменение орфоэпических норм (XVII век):
** ударение в именах ''Савва́тий, Меле́тий, Кондра́т, Ви́ктор'' и т. д. вместо прежних ''Саввати́й, Мелети́й, Ко́ндрат, Викто́р'';
** окончание прилагательных ''-ый'' вместо ''-о́й'';
** нейотированное произношение ''е'' в начале заимствованных слов;
* лексические заимствования: ''пасека'', ''порожняк'', ''запал'', ''настрой'', ''аж'' и др. ;
* словообразовательные модели на ''-щин(а)'' (названия регионов), ''-роб'' (рус. ''-дел'').}}

Алсо на укрском «собака» — это «он», то есть мужского пола.

== Мнєніє Онотоле ==
Расовый одесский <del>тролль и шизофреник</del> учёный муж [[Вассерман]] считает украинский искусственным языком, созданным австрийским подразделением [[ZOG]] для отделения Хохляндии от Рашки, и упоминает эту искусственность чуть менее, чем всегда, когда ведет речь об Украине. Этим он люто, бешено <del>раздражает</del> доставляет [[укр]]<del>ов</del>ам.

{{цитата|Прелесть ситуёвины прежде всего в том, что суржиком -- смесью ржи с пшеницей -- именуется широкий спектр реально бытующих на юге Руси диалектов русского языка. Именно суржики в сумме занимают второе после устной версии литературного русского языка место в живом общении на Украине. Литературная же украинская норма -- сконструированная путём вычленения из всех суржиков отдельных слов, максимально отклоняющихся от общерусской нормы -- пропагандируется всею мощью государства уже девять десятилетий, но так и не стала живой устной речью, а всё ещё бытует только в средствах массовой информации да в тех случаях, когда русских _заставляют_ говорить на украинском. Таким образом, предлагаемый законопроект пытается искоренить на Украине всю живую речь ради искусственной конструкции, доселе не приживленной к народу даже жесточайшей социальной хирургией (вроде исключения из коммунистической партии за пользование русским языком -- было такое и в 1920-е годы, и в 1950-е).|{{lj user|awas1952||99626}}}}

== Алсо ==
* В Беларусіі для суржика використовуєтся названіе «трасянка».

* Ідіш також являєтся суржиком (иврит, немецкий и чуть-чуть польского), хоть и являєтся змесью з мов трь ох різних язикових груп.

* В расовом єврейськом сериалі «Ликвидация» на суржикє говорят почті усє. Но довольно херово.

* Такі многіє слова, счітающиієся расово українськими, являються на самом ділі Hochlodeutsch, а також із расово пшецького, ібо под пшекамі расові [[укр]]и сиділи чуть більш, чим 9000 років. Например, рас. пшец. и укр. дах — Dach (крыша), ''цигель''^W^Wцегла — Ziegel (черепица, обожженый кирпич) и лихтарь — Lichter, Leuchter (светильник), хмарочос — буквальный перевод с рас. фош. Wolkenkratzer (ср. рас. рус. небоскрёб и рас. пинд. skyscraper), фарба, мапа, файный und so weiter.

* Впрочем, русіш від української недалеко ушов. Переважна більшість Ісконно Русскіх Слів — ніщо іне, як [[копипаста|прямі заімствування]] з церковнославянської мови, причому без особливих змін. Другі ж слова — з французької та німецької, благодаря дворянам, Петрам та іншим Катеринам, які чи були європейцями, чи дуже хотіли їми буть, чи їх просто завозили собі в Рашку.

* По некоторым данным язык становицца литеродурным, если на нем пишут литеродуры. Поэтому после появления в интернете суржик уже может считацца литеродурным языком, так как электронная литеротура — тоже литеротура.

* Латиноамериканский суржик — [[:w:Спанглиш|Спанглиш]], немецко-английский суржик — [[:en.w:Denglisch|Denglisch]] (Deutsch + English).

* Немецко-русский суржик эмигрировавших российских немцев может доставлять не по-деццки. [[95%]] колбасных «немцев» по-немецки отродясь не говорили и им пришлось заново учить язык уже в Германии. При этом если слова методом погружения мало-помалу учатся, то мозгов на [[Grammar nazi|довольно сложную грамматику]] хватает у единиц. Результатом является русский по строю и грамматике язык с немецкими словами. Например, «Я шпарю на конту» — В гетто, где проживают российские немцы, совершенно нормальная, всем понятная фраза, означает «я коплю деньги на счете (в банке)».

== Смотрі також ==
* [[Украина]]
* [[Лесь Подервянский]]
* [[Хохлосрач]]
* [[Кубаноид]]
* [[Хохруссиш]]

== Посилання <del>дуже далеко</del> ==
* [http://uk.wikibooks.org/wiki/Мова_людства Мова людства]
* [http://miresperanto.narod.ru/konkurentoj/mihajlenko-kak_ustroen.htm Как устроен человеческий язык]

{{Укры}}
{{Языки}}

[[w:Суржик]]

Смехуечки:Суржик - История изменений

127.0.0.1 в 19:25, 3 июня 2020